Шесток
25.11.2017
02:46



Авторизация

Поиск
загробный мир книга Соболев Велесов Круг поселение Дикое поле обряд Купало фото Михаил Нечай мольфар Славяне община десятник дружина князь копное право род сотник староста 1984 авиация контроль россия слежение божественная девочка Женщина обычаи традиции археология захоронение новгород АЧС Россельхознадзор свиньи стерильная зона украина чума Донецк арест взятка гривна евро иван пащенко крупная сумма Пащенко Суд чиновник арии Аркаим АРКОНА бус вера Летопись пирамиды руны Русколань дождь жара засуха урожай донбасс Дух легенда поверье рудник существо Уголь шахта шубин весна заклички заклички весны масленица масялна обряды язычество
Онлайн
Наш опрос
Клуб народной традиции - что бы Вы хотели?
Всего ответов: 155
Календарь
Праздники славян
Други
Дарисвет
Славянская Библиотека :: Славянское Язычество: славянская культура; искусства и ремёсла, РОДные боги, духи и существа, книги, музыка различных стилей, видео, клипы, календарь, традиционные славянские праздники, Вече.

Рейтинг Славянских Сайтов

Статистика





















[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Модератор форума: Светолик, Beloslav 
Форум » Славянство, Родная вера, традиция » Язычество в наши дни » Тече ріка Часу
Тече ріка Часу
РадомираДата: Четверг, 05.11.2009, 13:35 | Сообщение # 1
Обавница
Группа: Администраторы
Сообщений: 199
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
ПІСНЯ КОБЗАРЯ

Автор: В.М.Рудий

Тече ріка Часу, пливе ріка Часу
Й у Вічності морі назавжди щезає.
Ось так й наша пам’ять, велична і горда,
Втікає в безмежжя й назад не вертає.

Ой, сяду на камінь на люднім Майдані,
Одягну на себе нову вишиванку,
Де ниточка кожна зав’язана в вузлик
Для пам’яті стане за гарну приманку.

Напущу на струни всі десять соколів,
Щоб час повернути у сонячний простір,
Й тоді прилетить наша пам’ять забута
До нас, Божих внуків, зигзицею в гості.

Згадаємо ж, браття, ту Славу русинську,
З якою ми жили у злагоді добрій,
Як Отчий наш край боронили звитяжно
Від греків і римлян, від готів і обрів.

Єдині й незламні були ми віками,
У Коло своє ворогів не пускали,
То як же це сталось, скажіте, русини,
Що підлі варяги панами в нас стали?

Прийшли в нашу хату, як таті незвані,
Із Греції віру принесли новітню
Й почали, як дома, господарювати,
А наших Богів віднесли на дровітню.

Ось так нас без зброї й загнали в неволю,
І ми з тим змирились, довірливі й щирі,
Бо вже нам варяги, і греки, й ромеї –
Не вражі чужинці, а «браття по вірі».

Ці ж «браття», залізши в батьківську оселю,
Мордують і матір, і доньку, і сина…
То де ж наша гордість і прагнення волі?
Чи ж ваші мечі поржавіли, русини?

Гей, пущу я десять соколів на струни,
Най грізно рокочуть, як грім над Землею!
Гей, люд, піднімайся на поклик Перуна!
Вставайте, русини, під стяги Арея!

 
Форум » Славянство, Родная вера, традиция » Язычество в наши дни » Тече ріка Часу
Страница 1 из 11
Поиск: