Четверг
23.11.2017
12:09



Авторизация

Поиск
загробный мир книга Соболев Велесов Круг поселение Дикое поле обряд Купало фото Михаил Нечай мольфар Славяне община десятник дружина князь копное право род сотник староста 1984 авиация контроль россия слежение божественная девочка Женщина обычаи традиции археология захоронение новгород АЧС Россельхознадзор свиньи стерильная зона украина чума Донецк арест взятка гривна евро иван пащенко крупная сумма Пащенко Суд чиновник арии Аркаим АРКОНА бус вера Летопись пирамиды руны Русколань дождь жара засуха урожай донбасс Дух легенда поверье рудник существо Уголь шахта шубин весна заклички заклички весны масленица масялна обряды язычество
Онлайн
Наш опрос
Клуб народной традиции - что бы Вы хотели?
Всего ответов: 155
Календарь
Праздники славян
Други
Дарисвет
Славянская Библиотека :: Славянское Язычество: славянская культура; искусства и ремёсла, РОДные боги, духи и существа, книги, музыка различных стилей, видео, клипы, календарь, традиционные славянские праздники, Вече.

Рейтинг Славянских Сайтов

Статистика





















[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Модератор форума: Радомира, Beloslav 
Форум » Славянство, Родная вера, традиция » От предков к потомкам » Вінок
Вінок
РадомираДата: Четверг, 12.11.2009, 12:59 | Сообщение # 1
Обавница
Группа: Администраторы
Сообщений: 199
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
Раніше по всій Україні молоду на весіллі зодягали замість фати у весільний вінок (вінець), улаштовуючи спеціальну обрядодію – «дівичвечір», на який сходились подружки й плели з барвінку та рути-м`яти вінок під супровід спеціальних пісень.
Навіть якщо батьки купували весільний вінок своїй доньці (при Київській Лаврі працював спеціальний промисел по їх виготовленню – вінки робили з паперових та воскових квітів тамтешні черниці), дівчата на дівичвечорі обов`язково додавали барвінок, руту-м`яту та інші квіти, які виконували оберегові функції (як і сам вінок).
Традиція виготовлення вінків сягає глибокої давнини. Як тільки таловодили узліски й земля прокльовувалася першими квітами, підлітки й дівчата виходили на луки, плели віночки й, зодягши їх на голови, водили хороводи, якими зустрічали прихід Весни. Юнка, котра не мала віночка, позбавлялася права брати участь в обряді.
Тільки-но з`являлися польові квіти, дівчата влаштовували колективні походи на вінкоплетини з дикоростучого маку, польової ружі тощо.
Тричі на рік – на весняного Юрія [Ярилу], Русалії (Зелений тиждень Трійці [перед Купалою]) та Купала – дівчата носили на голові віночки з живих квітів. Щоб забезпечити оберегові функції вінка, у нього вплітали полин, любисток, тою і навіть зубок часнику.
У ніч на Купалу, крім іменного віночка, юнки брали ще два. По закінченні дійства, їх пускали за водою із запаленими свічками. Від того, як «поводилися» вінки – з`єднувалися чи розпливались у різні боки – їхні власниці завбачували майбутнє подружнє життя.
Широке використання вінків, навіть узимку, змушувало дівчата запасатися квітами на цілий рік. Дівчата щороку – напередодні Покрови – гуртом йшли до лісу з піснями брати барвінок.
Вінок – все те ж символічне оберегове коло. За давньою традицією, віночки та їх різновиди (кокошники, гільця, уплітки, вінці-митри) мали право носити лише дівчата [а як же дубові вінки для парубків?].
Як тільки підростали дівчатка, вони щонайперше переймали досвід у старших плести віночки з живих квітів.
 
Форум » Славянство, Родная вера, традиция » От предков к потомкам » Вінок
Страница 1 из 11
Поиск: