Четверг
13.08.2026
17:34



Авторизация

Поиск
загробный мир Книга Соболев Велесов Круг поселение Дикое поле обряд фото Купало мольфар Михаил Нечай славяне община десятник сотник Род Копное Право дружина Староста князь контроль россия 1984 авиация слежение девочка божественная женщина обычаи традиции захоронение археология новгород чума стерильная зона Украина АЧС свиньи россельхознадзор донецк чиновник арест крупная сумма Евро Пащенко гривна иван пащенко Взятка суд аркаим Аркона летопись бус Руны Русколань Вера арии пирамиды дождь засуха Жара урожай шахта дух Донбасс уголь существо Шубин Рудник легенда поверье заклички язычество весна обряды заклички весны масленица масялна
Онлайн
Наш опрос
Поддерживаете ли Вы самоуправление с Копным Правом?
Всего ответов: 74
Календарь
Праздники славян
Други
Дарисвет
Славянская Библиотека :: Славянское Язычество: славянская культура; искусства и ремёсла, РОДные боги, духи и существа, книги, музыка различных стилей, видео, клипы, календарь, традиционные славянские праздники, Вече.

Рейтинг Славянских Сайтов

Статистика





















[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Модератор форума: Радомира, Beloslav  
Вінок
РадомираДата: Четверг, 12.11.2009, 12:59 | Сообщение # 1
Обавница
Группа: Администраторы
Сообщений: 199
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
Раніше по всій Україні молоду на весіллі зодягали замість фати у весільний вінок (вінець), улаштовуючи спеціальну обрядодію – «дівичвечір», на який сходились подружки й плели з барвінку та рути-м`яти вінок під супровід спеціальних пісень.
Навіть якщо батьки купували весільний вінок своїй доньці (при Київській Лаврі працював спеціальний промисел по їх виготовленню – вінки робили з паперових та воскових квітів тамтешні черниці), дівчата на дівичвечорі обов`язково додавали барвінок, руту-м`яту та інші квіти, які виконували оберегові функції (як і сам вінок).
Традиція виготовлення вінків сягає глибокої давнини. Як тільки таловодили узліски й земля прокльовувалася першими квітами, підлітки й дівчата виходили на луки, плели віночки й, зодягши їх на голови, водили хороводи, якими зустрічали прихід Весни. Юнка, котра не мала віночка, позбавлялася права брати участь в обряді.
Тільки-но з`являлися польові квіти, дівчата влаштовували колективні походи на вінкоплетини з дикоростучого маку, польової ружі тощо.
Тричі на рік – на весняного Юрія [Ярилу], Русалії (Зелений тиждень Трійці [перед Купалою]) та Купала – дівчата носили на голові віночки з живих квітів. Щоб забезпечити оберегові функції вінка, у нього вплітали полин, любисток, тою і навіть зубок часнику.
У ніч на Купалу, крім іменного віночка, юнки брали ще два. По закінченні дійства, їх пускали за водою із запаленими свічками. Від того, як «поводилися» вінки – з`єднувалися чи розпливались у різні боки – їхні власниці завбачували майбутнє подружнє життя.
Широке використання вінків, навіть узимку, змушувало дівчата запасатися квітами на цілий рік. Дівчата щороку – напередодні Покрови – гуртом йшли до лісу з піснями брати барвінок.
Вінок – все те ж символічне оберегове коло. За давньою традицією, віночки та їх різновиди (кокошники, гільця, уплітки, вінці-митри) мали право носити лише дівчата [а як же дубові вінки для парубків?].
Як тільки підростали дівчатка, вони щонайперше переймали досвід у старших плести віночки з живих квітів.
 
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск: