УХВАЛА

IV Собору Об’єднання Рідновірів України
від 6 березня 7517 літа Сварожого (2010)

Український рух рідновірів уже став реальним історичним фактом. Водночас він супроводжується етнорелігійним відродженням в інших слов’янських та європейських країнах, що надає нам упевненості в тому, що наша діяльність на цьому полі не є випадковою – вона є історичною закономірністю і неминучістю; вона набуває популярності, до Рідної віри щороку долучається все більша кількість українців, симпатиків і прихильників.

Об’єднання Рідновірів України, як найперша в Україні рідновірська організація, має достатній науковий і практичний досвід. Можна з певністю відзначити, що ОРУ вже стало духовним концептуальним центром, своєрідним генератором ідей Відродження власних етнорелігійних цінностей, центром, який зможе об’єднати навколо себе інші громади рідновірів, які через брак інформації та інші негативні обставини досі перебували в інших об’єднаннях, що вже встигли скомпрометувати себе і ту витокову ідею, основи якої започаткував наш Великий Волхв Володимир Шаян.

На IV Соборі ОРУ присутні 33 громади; до нашого об’єднання, яке до недавнього часу нараховувало 17 громад, за два місяці приєдналося 5 громад, які подали заяви і прийняті до наших лав Рішенням Священної Ради ОРУ. Крім цього, вже заявили про своє бажання приєднатися до ОРУ ще кілька громад, отже ми прийматимемо ті громади, які щиро прагнуть співпрацювати і готові до порозуміння та узгодження наших поглядів на шляхи відродження Віри предків.

Усвідомлюючи свою особисту відповідальність за долю Відродження та правильний розвиток Рідної Віри, збереження її витокових основ,  запобігання її профанації (спрощення, десакралізації та інтернаціоналізації), ми закликаємо всіх рідновірів України до співпраці, об’єднання зусиль, і одночасно відмежовуємося від псевдорідновірських та шкідливих для нашого суспільства груп.

Одним з важливих завдань рідновірів є боротьба за рівні права, які декларуються державними установами, але ще далекі від ідеалу. ОРУ продовжуватиме добиватися наступних змін у державній політиці відносно релігій, зокрема Рідної Віри:

1. Держава повинна визнати і привселюдно засудити факти багатовікових гонінь і дискримінації язичників, прихильників національно-природних вірувань як титульної нації України.

2. Держава також повинна визнати велику роль язичництва як традиційної віри, в збереженні духовних надбань наших Предків, її непересічне значення як основи морально-звичаєвої системи кожного народу і головного чинника його національної самосвідомості та самобутності.

3. У якості компенсації за зруйновані священні місця, за переслідування і загибель багатьох язичників, за релігійну дискримінацію нині сущих рідновірів, держава повинна створити рівні правові умови для рідновірських громад, виділити рідновірам необхідні для язичницьких обрядів природні місця або приміщення без будь-якої орендної платні, на підставі права кожного громадянина користуватися загальнонаціональним надбанням, надати роботу і компенсувати моральні збитки дискримінованим рідновірам.

4. Ми самим своїм існуванням створили такий прецедент, що змусить державу відмовитися від насадження в систему освіти релігійних курсів, які мають тенденцію до духовної монополії (євангелізації), спотворення історії, агресії і дискримінації; держава повинна запобігти насильницькому релігійному навчанню і його нав'язуванню, надати рівний доступ до інформації про всі релігійні конфесії студентам і школярам, військовослужбовцям та іншим категоріям населення, забезпечити паритетне поширення різних релігійних поглядів через державні ЗМІ.

5. Щоб запобігти розповсюдженню релігійного екстремізму, держава може і повинна зобов'язати учбові духовні установи різних конфесій увести світські релігієзнавчі курси, спрямовані на виховання віротерпимості до світоглядної різноманітності світу і України.

6. Щодо реєстрації громад, які ще не зареєстровані, але активно діють, треба добитися вільного безперешкодного шляху до офіційного визнання, чого ще немає, зокрема в західних областях України, де чиновники через диктат офіційної християнської церкви чинять опір щодо реєстрації громад рідновірів.

7. Має бути налагоджена організаційна робота для взаємозв’язку громад ОРУ, яка покладається на ІІ заступника голови ОРУ Кагадія Володимира та Іванишину Валентину (Ясновиду).

8. Заснувати офіційну газету ОРУ, яка має бути цікавою не тільки для самих Рідновірів, а й для тих, хто до рідної віри не належить. Однак, ця газета має бути духовною, академічною, вільною від розважальності. В газеті передбачити рубрику «Сторінка Громади», де публікувати почергово матеріали про життя і діяльність громад, які входять до нашого центру.

9. Оргвнески на організацію та проведення заходів, зборів та навчання, передбачені Статутом ОРУ, є цілком добровільними.

10. Обговоривши  пропозиції щодо створення рідновірської партії, Собор дійшов згоди, що зараз краще бути розосередженими по різних патріотичних партіях, поки ми не маємо сильного рідновірського середовища. ОРУ має бути духовним орденом, а не політичною організацією.

11. Однак, структура ОРУ повинна вибудовуватися так, щоб ми могли працювати, незалежно від можливостей конкретних людей, має бути взаємодоповнюваність і розподіл обов’язків за видами діяльності: духовний відділ, адміністрування, охоронний підрозділ та ін.

12. ОРУ повинно розробити і застосовувати в своїй діяльності різні форми роботи: організаційні Собори, які збираються в разі потреби (але не частіше одного разу на рік), науково-збагачувальні конференції для розширення знань Рідновірів, спільні молебні, паломництва до святих місць України, презентації та обговорення новин літератури, мистецтва, різні мистецькі та фольклорні фестивалі, книжкові виставки та ін.

13. Оскільки, як ми переконалися протягом трьох останніх років, держава нездатна захистити своїх громадян, ми повинні потурбуватися про власну безпеку і захист своїх громад. З цією метою доцільно створити свою власну службу безпеки.

14. Релігійний центр ОРУ зобов’язаний протягом найкоротшого терміну підготувати методичні матеріали для голів громад, особливо тих, які вступили до ОРУ недавно, з метою роз’яснення та уточнення богословських та обрядових засад Рідної віри і розіслати до громад.

15. Ухвалено також підтримати прохання Харківської громади про захист лісу і направити в область групу підтримки.

16. На наступний з’їзд пропонується прикрасити сцену прапорами та клейнодами кожної з громад.

17. Констатували такий факт, що чиновники не знають про ОРУ – треба, щоб вони не плутали нас з деструктивними структурами, отже, запропоновано офіційно відмежуватися від цих псевдорідновірів, які компрометують нашу конфесію; для цього необхідно скласти конкретне звернення до управління в справах релігій.

18. Схвалено діяльність ОРУ щодо поширення рідновірської літератури; вирішено продовжувати створення магазинів патріотичної книги язичницького спрямування. Запропоновано, однак, власникам і керівникам кіосків здійснювати контроль книжкової продукції, щоб не поширювати завідомо профановані праці інглінгів, псевдорідновірів та інших «езотеричних» та фантастичних напрямків, які можуть скомпрометувати нашу конфесію.

19. Акумулювати зусилля усіх громад в спільне русло – тут велику працю має здійснювати Священна Рада ОРУ та рідновірський актив на місцях. Комунікація між громадами повинна моментально спрацьовувати в разі необхідності – мобілізовувати актив у ті чи інші «гарячі точки» України, де порушуються права Рідновірів, де є зазіхання на священні місця та ін.

20. Відновити офіційний сайт ОРУ: Волхвині Зореславі – розробити концепцію сайту та надати матеріали; Ясновиді – організувати збір коштів на придбання Інтернет-простору для власних ресурсів ОРУ; Вікторії Омельченко – доручити дизайн та обслуговування сайту; для встановлення банерів громад головам громад – подати Володимиру Кагадію інформацію про свої громади (зображення банера, офіційну назву, прізвище голови громади, жерців та активу, фото з обрядів, цікаві статті та інші матеріали, які представляють діяльність громад, адреси для контактів та ін.).

21. Заслухавши повідомлення Валерія-Ярослава Красицького, що Петро Ющенко та Микола Жулинський під впливом московських попів наполягають на заміні пам’ятника Кобзарю в Каневі на розп’яття; вирішено провести акцію: «Не міняймо Кобзаря на хреста!»; підтримати колектив Музею Кобзаря, щоб пам’ятник Тарасові Шевченку, який уже став візитною карткою священної Могили поета, не рухати. Створено оргкомітет з цього питання: Володимир Кагадій; Валерій-Ярослав Красицький, Валентина-Ясновида Іванишина, Тарас Силенко; написати Звернення до громадян України та розпочати збір підписів під Зверненням.

22. Взяти участь у V Фестивалі релігійного мистецтва на тему: «Від релігійного мистецтва до релігійної освіченості», який проводиться Міністерством Науки і освіти України, Національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова та Науковим товариством студентів і аспірантів Інституту філософської освіти і науки 12-16 квітня 2010.

23. Підготувати і провести VІІ Родове Слов’янське Віче 28–30 травня 2010 року на тему: "Славетна Перемога Слов’ян у Грюнвальдській битві " (до 600-річчя перемоги слов’ян над христоносцями), в рамках якого планується: Міжнародна наукова конференція на тему: "Філософське осмислення феномену слов’янської етнокультурної єдності"; обговорення, доповнення і прийняття спільного документа «Стратегічної програми розвитку Рідної віри Слов’ян» (для вироблення проекту – просимо надсилати письмові пропозиції, які пункти включити в неї); обряд Тріумф (Слава Перемозі) та Тризна по загиблих героях (місце проведення: капища Сварога та Перуна біля Музею Історії України); вшанування пам’яті Великого князя Київського Святослава Хороброго – останнього правителя-язичника Русі; відвідини персональної ювілейної виставки Віктора Крижанівського в Українському домі.

24. Відновити діяльність Духовної Академії Рідновірів України, провести набір студентів та Установчу сесію; створити науково-педагогічний колектив, скласти Штатний розпис та розпочати роботу зі створення навчальних програм, відновити роботу Ректорату та Навчальної частини; здійснити збір коштів на оренду приміщень.