Так часто чуєш: ’’Треба щось робити”.
А в відповіть одне:” А що ти зробиш сам?!”
То, певно, вже пора нам разом щось творити,
І, певно, треба спільну справу починать.
Ідея то хороша – досить гідна,
Над нею треба добре мізкувать.
Відміряти, відважити – відважитись, змужніти;
Підняти тоста і тоді вже приступать!
Почнемо ми і з виборів ГЕТЬМАНА,
Хто поведе нас у звитяжний бій,
Хто буде батьком нам і хто в нас має шану,
Кому довіримо такий почесний стрій?
І раптом руки в гору потяглися,
Давай того – давай цього – а найчастіш- мене-е-е!
Бо кожному кортілось до корита,
І всяк боявся, що його корито обмине.
На виборах учільника пробився -
Той, хто найбільше обіцяв – брехав…
Той, хто підмазував – підкуплював – ластився…
Той, хто не шану – ну а просто гроші мав.
Тоді зібрав отаман осавулів:
Орли носаті- кожен, як один…
Хтось кум йому, хтось брат, а хтось добродій;
Усіх отаман щедро поділив…
І рада та нарадила такого,
Щоб ліпше ми не рипались з сідла,
Бо стало гірше нам, ніж було вчора:
За Кайзера, Султана і Царя.
А винен хто? Отаман звісно ж - зрадник!
І ті його добродії – орли…
А може винен той народ, що вірить в чари,
І з чаркою тікає в лопухи!?
Нє люди - ми народ блаженний,
Святий народ - співочий соловей!
Тілько прокляли нас закляті воріженьки,
І вождь наш знов продав своїх людей.
Продасть вас той, хто вас купляє, вуйку!
Сьогодні ви за пляшку продались,
А завтра конвертують то в валюту,
І капітали вивезуть кудись.
Ви той народ, що в хаті сидить з краю,
Ви хочете, щоб хтось за вас зробив...
Самі собі купили ви кайдани,
За гроші, що вам дав ваш поводир.
А треба було не гетьмана слухать,
І обирать було не торгашів.
Бо тим орлам лиш треба до корита,
Їм не клейноди тре, а баришів!
Між себе інших ви вже не знайдете,
І німець вас не прийде визволять.
Кому таке населення потрібно,
Яке народом не воліє стать!?
Народ - то організм єдиний!
Народ - то кожен – кожному поможе і спасе,
А ви б один одного подусили,
Якби ви знали, що то з рук зійде!
До чого ви котились – докотились…
Не тратьте сили, йдіть собі на дно.
Звільніть життєвий простір України
Для тих, хто буде краще оброблять його.
Чи, може, вам та доля неприємна?
Чи щось у вас воліє перемін?
Чи, може, мужність в вас іще не вмерла?
Вставайте, люди, йдіть самі у бій!
Не ждіть МЕСІЮ І ПРОРОКА, люди!
Ви ж люди, а не стадо баранів!
Будьте людьми, а не ублюддям!
Лиш Я, лиш разом, час пробив!
Щоб кожен був, як вовк, а не собака.
Що б кожен – брат за брата постояв.
Щоб кожен з вас цінив не злато,
Не ластився на капітал – капкан!
Щоб разом – як в кулак зажаті пальці!
Щоби в очах горів життя вогонь!
Тоді усі побачать, то - повстанці!
То українці, а не перегной!
У нашій боротьбі народяться свої герої,
Що ділом, а не словом доведуть,
І до кінця ми скажем своє слово.
Тоді лише кайдани з нас спадуть!
____________________________________
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі
|
