Гільце
Приходять на галявину. Встановлюють гільце в землю, оздоблюють польовими та городніми живими квітами, зокрема любистком, рожами, м’ятою, барвінком, братками. На вершечку настромлюють невеличкий віночок з барвінку. Непомітно в кількох місцях прив’язують жагучу кропиву та колючі будяки. Тоді дівчата сідають колом і співають купальських пісень. Летіли гуси рядком-рядком,
Тай закричали усі гуртком:
- Ой на Купала підметено,
Ще й барвіночком заплетено.
Чого ж барвінку не стелишся?
Чому Іванку не женишся?
-Я ще зелений стелитися!
Я ще молодий женитися!
- Чому, рутонько, вгору не йдеш?
Чому, дівчино, заміж не йдеш?
- Я ще зелена вгору піду,
Я ще молода, заміж піду!
Сьогодні Купала. (повторюється після кожної стрічки)
А у Івана сестра Мар’яна.
Ой ви, дівочки, всі ви Мариночки,
А вночі у річки грають русалочки.
Дівка Маринка утопилася,
Плаття синеньке замочилося.
Як купався Денис, то на кладці завис,
А як купався Іван, то прийдеться і нам.
Живий вогонь
У цей час хлопці тихцем здобувають живого вогню. Розкладають ці вогні лише здорові хлопці, що не мають ніяких вад і вважаються за порядних, нічим лихим не заплямованих. Спочатку в землю вбивають довгу жердину, вішають зверху кошик, а навколо жердини накладають різний хмиз. І коли вже вогонь освітив місце святкування, хлопці роздивляються дівчат і умовляються, хто яку дівчину буде ловити. Після цього колом тихо-тихо розходились і обступали дівочий хоровод з гільцем. Дівчата наче цього не помічають і не дивляться в бік хлопців.
Дівчата водять хоровод навколо гільця:
Навкруг Мареноньки
Ходили дівоньки
Стороною дощик іде,
Стороною, та й на цвіт калини червоний.
Як на річці хвиля,
На долині роса
Долиною дощик іде
Долиною, та й на наш барвіночок зелений.
Як на небі Сонце,
Так на морі хвиля
Стороною дощик іде
Стороною, та й на нашу рутоньку червону.
Як на горі жито,
При долині просо,
Долиною дощик іде,
Долиною, та й на наше житечко зелене.
Сьогодні Купала,
Сьогодні Купала.
Рано-вранці сонце зійшло
Рано-вранці та й на мою рутоньку червону.
Хлопці вриваються до дівчат з усіх боків; вони намагаються схопити гільце, видерти його з рук дівчат. Дівчата не дають 2 рази, на 3 раз пускають…
Під час першого разу дівчата співають:
Огірочки зеленесенькі,
Наші хлопці молодесенькі,
Огірочки жовтяки, жовтяки,
Женітеся парубки, парубки.
Як не будете женитися,
Будуть люди з вас сміятися.
Огірочки жовтяки, жовтяки,
Женітеся парубки, парубки.
На другий раз співають:
Ой на городі лопух, лопух.
Бодай вам, хлопці живіт всім спух.
Ой нехай пухне, нехай знають,
Нехай гіллячко не ламають.
Потім дівчата розбігаються в усі сторони, відламуючи по шматочку-гілочці з гільця… Хлопці їх ловлять, — кожен намічену ним завчасно дівчину, — і несуть до води. Дівчина, яку спіймали, мусить віддати вінок і домовитись з хлопцем, який її спіймав про викуп, на який той погодиться, або ж хлопець заносить її у річку.
