Радомира | Дата: Понедельник, 07.12.2009, 12:51 | Сообщение # 1 |
Обавница
Группа: Администраторы
Сообщений: 199
Статус: Offline
| Колись то було з початку світа, Втоді не було неба ні землі, Неба ні землі, нім синє море, А серед моря та два дубойки. Сіли-упали два голубойци, Два голубойци на два дубойки, Почали собі раду радити, Раду радити і туркотати: — Як ми маємо світ основати? Спустиме ми ся на дно до моря: Винесеме си дрібного піску, Дрібного піску, синього каменця. Дрібний пісочок посієме ми, Синій камінець подунеме ми. З дрібного піску — чорна землиця, Студена водиця — зелена травиця; З синього камінця — синєє небо, Синєє небо, світле сонейко, Світле сонейко, ясен місячок, Ясен місячок і всі звіздойки. 1905 записав Костомаров
|
|
| |