| Радомира | Дата: Понедельник, 07.12.2009, 12:51 | Сообщение # 1 |
 Обавница
Группа: Администраторы
Сообщений: 199
Статус: Offline
| Колись то було з початку світа,
Втоді не було неба ні землі,
Неба ні землі, нім синє море,
А серед моря та два дубойки.
Сіли-упали два голубойци,
Два голубойци на два дубойки,
Почали собі раду радити,
Раду радити і туркотати:
— Як ми маємо світ основати?
Спустиме ми ся на дно до моря:
Винесеме си дрібного піску,
Дрібного піску, синього каменця.
Дрібний пісочок посієме ми,
Синій камінець подунеме ми.
З дрібного піску — чорна землиця,
Студена водиця — зелена травиця;
З синього камінця — синєє небо,
Синєє небо, світле сонейко,
Світле сонейко, ясен місячок,
Ясен місячок і всі звіздойки. 1905 записав Костомаров
|
| |
|
|
