Я дивлюся в небо, там літають хмари,
За тими хмаринами – живуть Боги.
Я складаю требу – кладу до Алтару,
Жаркими іскринами сиплють вогні.

Приспів: Ой, Ладо, Рід і Дана, як наше життя стане,
                 Ой, Ладо, Рід і Дана –  наше життя стане.    (двічі)

Покладу я житницю, що дала мі Земля ця,
Приготую Сурицю – з туриці.
Тай віддам усе Вогню, хай наситить всю рідню,
Не полишать хай Боги наші дими.

Приспів: Ой, Ладо, Рід і Дана, як наше життя стане,
                 Ой, Ладо, Рід і Дана –  наше життя стане.    (двічі)

Молитвами щирими – Сварзі славу вознесу,
Вип`ю щойно зібрану – чисту росу.
І проснеться Дідо, і відкриє Віди,
І не стане сліду від скорб і туг.

Приспів: Ой, Ладо, Рід і Дана, як наше життя стане,
                 Ой, Ладо, Рід і Дана –  наше життя стане.    (двічі)

А ми свого не віддали, старих Богів своїх не знищили,
Ми їм хатину відвели, як прадідам – у домі Вічнім.

Світлиці ж – наш Іконостас, і ми вклоняємося щиро –
Тому, хто захищає нас, хто нам дає Надію й Віру.

Та як би в світі не було, які б століття не минали,
Ми начувалися й чекали, коли нам скажуть: „На Добро,”
Оті, кого ми врятували.

І хитрий наш менталітет молився вголос і підмолювавсь:
Ярилу – за розквітлий степ, і Велесу – за житній колос,

Сварогу – за вогонь в душі, за обереги – Берегиням,
Не ідолам – Природі жить – дозволили в своїй родині.

Русалки і лісовики – ми навіть нечисть не спалили,
Отак й живуть домовики – в хатах, які ми освятили.

Ну де ще є такий народ, поєднаний з Живим і Вічним,
Що як безсмертний мудрий Волхв –
З`єднав себе з Земним і Космічним.

І ми свого не віддали, лише коріння прикопали.
В усі часи воно давало – нам силу супротив біди.

Гуркоче грім в ковальні Бога,
Стоять вої з кісьми до плеч.
Рука зсивілого Сварога
Кує Арею моцний меч.
І ось знаряддя вже готове,
Відблиснув меч в люстрах небес.
Меча окропила Покрова,
А Рід нарік його Чар-Кес.

Приспів:    На позір Перунова Полка
Піднімає меч Ареєва рука.
На могутній дух, на захист нам,
На погибель злим підступним ворогам.
Гримне Небо – і тремтить Земля,
Меч Арея Русь з неволі визволя.
На Вкраїні хай пощезне враг,
Меч Арея поверне нам рідний Стяг.

Чар-Кес – чарівний меч Арея
Тримали Тур і Святослав.
Не раз Аратту і Борею,
І Русь він щиро захищав.
Тримав Гатило – Богом даний,
Тримали витязі-князі,
Тримали лицарі-гетьмани,
І зараз він в твоїй руці.