Феномен появи та швидкого росту слов’янської спільноти, що відбувся на початку та всередині I тисячоліття нашої ери на теренах майже половини Європи, до останнього часу не був зрозуміло та обґрунтовано пояснений з точки зору його витоків, причин, мотивацій, зародження як явища.

Чому маса місцевих та прийшлих народів центрально-східної Європи, отих вчорашніх венедів, скіфів, сарматів, готів, балтів, кельтів, галів, фінів, угрів, гунів, булгарів, обрів за короткий історичний період в 400-500 років стали частинами слов’янської спільноти? Що мотивувало ці народи стати носіями слов’янських традицій, вірувань у всій їх багатогранності? Чому їх привабило слов’янське світосприйняття, організація суспільних взаємовідносин, побуту? Хто їм це все запропонував? Де взялось джерело отого нового, слов’янського?

 Слово "свастика" означає "святий захист" - від коренів "сва" (святий) і "ст" (сталий, стійкий, стабільний, сталевий, міцний). В індоарійських джерелах, наприклад, Бгаї'авадгіті (пісня 11), згадується привітання "Свастя!", тобто "Сва з тя!" — "Святий з тобою!", "Бог з тобою!", "Мир вам!".

Як відомо, у середині II тис. до н. е. велика група подніпровських арійців пішла в Іран та Індію. Провідну роль у цьому поході грали степові кочовики, знані в науці під умовною назвою катакомбники. Зрубники склалися в середовищі тих арійців, які лишилися на батьківщині. У ранньозалізному віці до Північного Причорномор'я повернулися з Азії скіфи — кровні нащадки давніших арійців, які колись помандрували на Схід. Скіфи увібрали в свій етос пізніх зрубників.

Давним-давно в незапам’ятні часи зійшлися у смертельному герці велетенський змій- людожер і руський богатир. Чи довго вони билися, чи ні, про те вже ніхто сьогодні не знає. Відомо тільки, що, перемігши Горинича, запряг його витязь у богатирський плуг та й погнав чистим полем. Лише одну борозну спромігся проорати змій — надірвався, бідолашний. Ще й сьогодні могутнім валом здіймається той останній слід, залишений триглавим чудовиськом на землі Руській.

Кодування сили має в собі і українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю.

"Словник Ра" (інша назва - "Воскресіння Слова") - це науково-фантастичний трактат про витоки мови. З допомогою "символічної етимології" Олесь Бердник шукає в сучасній українській мові ряд слів, які якнайкраще зберегли залишки праслов'янського сонячного культу (автор називає його "Ра"). Тож цей твір можна назвати культурно-світоглядною мовознавчою розвідкою, яка не претендує на науковий статус.

Написаний у 1976 р.

В історії та культурі кожного народу важливе місце займає військова культура. Історія вчить нас, що найвищий стан військового мистецтва завжди відповідав високій культурі і цивілізації народу, при яких лише і можливе необхідне для успішного ведення війни найвище напруження всіх духовних і матеріальних сил людей. Військові традиції, звичаї передаються з покоління в покоління, на них виховуються діти, вони займають важливе місце у вихованні майбутніх громадян-патріотів своєї держави. Український народ, який віками стояв на межі Сходу і Заходу, захищав грудьми Європу від диких азійських орд, віками плекав поряд з тисячолітньою хлібо-робською культурою і культуру військову, ідеальним образом якої став образ Лицаря-козака.